Keyboard shortcuts

Press ← or → to navigate between chapters

Press ? to show this help

Press Esc to hide this help

Насування сингулярності

Джерело: Олімпійська академія, запис систем спостереження

Доброго ранку, клас. Це заняття з “Нещодавньої історії та сучасних подій”, я доктор Лана Брандт. Буду відвертою. Цей клас – малий і привілейований. Кожен з вас – спадкоємець гіперелітних багатств. Ви виховані так, щоб думати про себе як про кмітливого та самосвідомого мислителя, який здатний відрізнити мемну атаку від реальності. Вважаєте, що система структурованого гіперкапіталізму не тільки найкраща з усіх ідеологій, але й неперевершена. Це ідеальний шлях, що веде транслюдство до галактичного майбутнього, а ви, найкращі та найрозумніші, з вашими волею та баченням, призначені долею нас туди вести.

От тільки вести ви нікого не будете, тому що старійшини ваших родин, які контролюють все багатство та владу, ніколи не помруть. Вони керуватимуть далі, освячені своєю вічною мудрістю, якщо не стануть нещодящими. Таким чином, ваша задача – в усій мірі підтримувати їхні починання, бути їхніми очима та руками, поки вони одного дня не втомляться керувати або змагатися за владу, і тоді ви правомірно займете їхнє місце, використовуючи навички, яких набудете тут, у цій престижній приватній академії.

Можливо, це твердження вас шокує. Моя робота, як вашого вчителя, – позбавити вас помилкових уявлень, бо інакше наївність поставить вас у невигідне положення у майбутньому.

Ось іще одне твердження: гіпереліти не менш відповідальні за Крах і ТІТАНів, ніж державники старої Землі та безвідповідальні автономісти. Ні, я не намагаюся підірвати ваші переконання. В цьому суть історії – вчитися з помилок. Якщо щось пішло не так, ми повинні зрозуміти причини, щоб уникнути повторення тих самих помилок.

До Краху

Що ж, до науки. Я починатиму кожен семестр з загального огляду. У цьому класі ви дізнаєтесь неприкрашену істину, а не пропаганду, яку ми транслюємо, щоб відволікати та заспокоювати маси. Почнімо з того, що привело нас до сучасної ситуації.

Кліматичні кризи

Ще за півстоліття до Краху життя було обмежене нашою колискою на Землі – але ми не були ласкаві з нею. Кліматичні зміни вбили мільйони – посухою, погодними лихами та голодом. Інші десятки мільйонів були позбавлені домівок затомленням прибережних місцевостей, утворенням пустель і зміною температур через зміни океанічних течій. В океанах було більше пластмаси, ніж риби, дикі бджоли майже вимерли, і наближався всесвітній голод. Спроби вгамувати цю кліматичну катастрофу не були погоджені, поки не була пройдена критична точка вуглекислого газу, тобто рівень CO2 став уже необоротним. Відсутність лідерства для зміни курсу була в основному пов’язана з захопленням бізнесу короткостроковими цілями, максимізацією вартості акцій, а не довгостроковими наслідками.

Протягом десятиліть панівна ідеологія глобалізації спрямовувала світ, відкриваючи кордони для ринкових сил. Економісти обіцяли, що це підніме рівень життя на Землі для всіх, і до якоїсь дрібної міри так і вийшло. Але дерегуляція фінансового сектору, завдяки якій відбулось це зростання, гарантувала те, що світове багатство ще сильніше зосередилося на вершині. При зростанні економічних нерівностей та різкій зупинці глобалізації панівна фракція транснаціонального фінансового капіталу висмоктувала зі світу багатство, ослаблюючи національні держави, накладаючи строгі економічні заходи та накладаючи на населення країни за країною непозбувний борг.

Разом ці кризи призвели до поляризації геополітичного ладу, зі зростанням напруження між недружніми блоками націй-держав. Галузі промисловості, тісніше пов’язані з національними економіками, у змові зі хвилею відродження популізму та фашизму взялися зводити торгівельні перепони, провадити протекціоністську політику та накладати санкції на кліматичних біженців. Сильніші нації вели проксі-війни на півдні – за чисту воду, орні землі та останній дорогоцінний чорний гній Тріасового періоду. Слабші держави спорожніли та занепали, ставши жертвами злочинних корпорацій, політичних екстремістів і злочинних картелів. Привілейовані відступили до захищених анклавів, поки світове бідняцтво боролося за виживання під їхніми стінами з охороною. Чимало урядів звернулися для поліцейських дій до приватних військових підрядників, щоб відновити стабільність і безпеку. В такі важкі часи народилося нове покоління приватних армій, відомими серед яких були “Ультимативна безпека” та “Пряма дія”.

Спершу намагання геоінженерів пом’якшити кліматичні зміни були невдалими, нерідко роблячи все гірше. Бурі, лісові пожежі, вимирання та інші наслідки ставали все гіршими, поки, лишень за кілька десятиліть перед Крахом, наші технології нарешті не почали обертати все назад. Але ціну в життях вже було заплачено.

Технологічний прорив

Хвиля технологічних проривів поглибила вищезгадані кризи. Автоматизація, поєднана з розвитком машинного навчання, знищила цілі категорії робіт. Деякі держави встановили гарантії базового доходу та інші програми соціального забезпечення, щоб підтримати стійку споживчу базу, а інші відновили боргове рабство або сприяли розвитку чорного ринку серед опухлих бідняків за межами анклавів, оточених огорожею під напругою.

Розвиток медицини, від масового клонування органів і нових ліків до генної терапії, дав елітам змогу жити здоровішим, довшим життям, поки середню тривалість життя в світі тягло донизу. Діти анклавістів користувалися процедурами генетичного виправлення, позбавляючись генетичних хвороб і вад, поки глобальні показники дитячої смертності стрімко зростали. З розвитком аугментацій, для фахівців і багатих стали доступними кібернетика та біотехнології. Заможні діти, схожі на вас, отримували генетичні покращення і хаки для сну, що підсилювали їхні переваги над іншими. З’явилися технології, що обіцяли нову транслюдську еру, але вони не були рівномірно розподілені.

Окрім поглиблення майнової нерівності, нові технології створювали й інші ризики. Передовий тривимірний друк відкрив шлях до заборонених речей, наприклад, зброї та наркотиків. Можливість замісити агенти біологічної зброї в себе вдома призвела до багатьох випадків масової загибелі. Спроби регулювати та обмежити поширення нових технологій, щонайбільше, тільки дещо пом’якшили ситуацію. Перші екслюди з’явилися задовго до Краху, життєрадісно використовучи експериментальні аугментації та модифікацію тіл, щоб перетворювати себе на чудовиськ. Лагоський мисливець, використовуючи непомітність і збройні імпланти, вбив понад сотню невинних, перш ніж його зупинили. Поліція не могла встановити його особистість, навіть маючи його труп, бо він настільки сильно був модифікований.

Звісно, ці нові технології також принесли певну стабільність – і я маю на увазі не лише емоційний комфорт від перших прегарних трансгенних домашніх улюбленців ваших батьків. Поширення доповненої реальності та стабільних тенетних мереж дала людям змогу спілкуватися та користуватися програмними засобами в способи, що доти не були можливі. Доповнення широко поширених технологій спостереження з системами біометричної ідентифікації та можливостями глибокого навчання та ШІ принесли новий порядок безпеки в складні часи. На жаль, ранні алгоритми, на яких працювали системи, нерідко були заплямовані людськими упередженнями, що підкріпляло скарги на те, що їхнє розгортання посилювало системні расизм і ксенофобію. З іншого боку, поширення спостереження – всеохопного спостереження всіх за всіма – допомогло зменшити рівень злочинності та зловживань владою – хоча кмітливі посадові особи зберегли свої владу та вплив.

Натиск нових технологій, особливо біотехнологій і ШІ, наткнувся на опір біоконсерваторів. Це прийшло і зліва, і справа, ростучи корінням з релігійних вірувань в природний лад і занепокоєння через екологічні та соціальні наслідки. Чимало країн наклало правові обмеження, що повпливали на їх змогу конкурувати в глобальних технологічних перегонах. Екстремісти атакували біолабораторії та науковців. Це змусило дослідження перейти до чорних лабораторій в глушині або країн, що ризикували потрапити під осуд, щоб випередити інших.

Нові космічні перегони

Підприємці-мрійники цього періоду розглядали нові технології як ключ до майбутнього. Вони на повну скористалися з доступного, щоб змінити спосіб ведення бізнесу, створивши перші гіперкорпорації. Відкинули необхідність важких накладних витрат, з централізованою ієрархією, розлогою інфраструктурою та масштабною робочою силою. Розвинули вузьку спеціалізацію, взявшись за ШІ, робототехніку та децентралізацію. Екстерналізували витрати, покладаючись щодо короткотермінових послуг на підрядників і інші меткі гіперкорпорації. Найголовніше, вони побачили необхідність вивести людство в космос, як для втечі від зростання нестабільності на Землі, так і для створення нових ринків.

Гіперкорпорації очолили приватизацію космічної промисловості та приватизацію Сонячної системи, утворивши Позаземний консорціум. Завершення будівництва першого космічного ліфта довело, що ми більше не прикуті до своєї колиски. Попри те, що кілька національних держав принесли свої прапори на Луну та Марс, саме гіперкорпорації привезли їх туди. Ми відповіли на погіршення умов на Землі будівництвом позаземних колоній від Меркурія до Юпітера – й не тільки. Почали з терраформування Марсу, давши нашому виду завбачливу альтернативу Землі, якщо все піде погано. Цим поселенням були потрібні споживачі, а не тільки роботи, і тому нові робочі сили були завербовані серед голодного населення Землі, завдяки пропозиції життя в космсосі в обмін на контрактний період кріпацької праці. Кріпак, який відпрацював 10 років, був також покупцем, що не міг втекти.

Найкращим в завоюванні космосу, звісно, була втеча від впливу держав. Біоконсерватизм і технофобія обмежували певні галузі досліджень на Землі. В космосі таких правил не існувало. Таємні лабораторії досліджували все, від ШІ та нанотехнологій до генетичних поліпшень і ядерного синтезу. Прогрес ішов таким швидким темпом, який не був би можливим в зарегульованих рамках Землі, що ще більше сприяло дослідженням та розширенню.

Гіперкорпорації були не єдиними, хто скористався з завоювання космосу. Ми подарували голодним масам зорі, а вони відплатили нам, принісши з собою соціальні проблеми. Все, від кримінальних картелів до профспілок, разом з кріпаками поширилося поза Землею. Жменя політичних радикалів переконала кілька передових постів, далеких від наших центрів впливу, проголосити розрив із гіперкорпоративним контролем і стати прихистками автономістів. Група науковців-активістів сформувала Аргонавтів, надаючи цим новим поселенням критично необхідні експертну допомогу та ресурси, частково шляхом вербування людей серед найкращих і найрозумніших урядових та гіперкорпоративних умів. На жаль, ми сприяли цим елементам, висилаючи злочинців і бунтівників до зовнішньої системи, сподіваючись, що це дестабілізує автономістів, але замість цього збільшили їхнє число.

Зміни парадигм

Нерідко можна почути, що Крах розглядається як подія сингулярності, така бурхлива, що ми не могли передбачити наслідки. Але насправді ТІТАНи були лише однією з кількох стрімких подій, що змінили транслюдське суспільство в непередбачувані способи.

Пришестя нанофабрикації докорінно змінило засоби виробництва. Змога виробляти майже будь-що на молекулярному рівні підірвала дефіцит, завдяки якому процвітає комерція. Креслення, необхідні для друку речей, відтак цінувалися більше, ніж самі фізичні блага, але, на щастя, капіталізм протягом десятків років відточив техніки захисту авторського права. Попри це, анархісти та інші розглядають нанофабрикацію як загрозу самому ринку, і вони зробили все можливе, щоб вирвати ці технології з-під нашого контролю. Фабрикатори розблоковуються, захист авторського права знімається, пропрієтарні проєкти – зворотно розробляються, і широко поширюються альтернативи з відкритим кодом. Це приносить прикру тенденцію звільнення споживачів від ланцюгів постачання та мотивації продавати їхню працю. Нанофабрикація дала анархістам, краєвикам і подібним до них змогу бути самодостатніми та процвітати, будуючи свої бункери виживальників, сектантські громади та якісь нібито постдефіцитні утопії в кожному куточку Сонячної системи. Злочинці та повстанські групи також використовували нанофабрикацію, щоб обходити правові обмеження та запускати спустошливі атаки проти статус-кво. Нанофабрикована зброя та контрабанда переповнили кожну вулицю та підірвали ринок. Нанофабрикація і досі залишається однією з найбільш гострих проблем для гіперкапіталізму, як щодо контролю ринків, так і з питань забезпечення безпеки.

Відвантаження розуму, технологія психічної симуляції та перевбирання були деструктивними в схожий спосіб. Транслюдство майже одномоментно стало безсмертним. В старі часи люди просто вмирали. Тіло вимикалося, нейрони в мозку гинули, і рештки розуму гнили в черепі, годуючи бактерій. Смерть була кінцем, втратою життя, і дуже засмучувала людей. Проте тепер транслюдство звільнене від смерті. Складно сказати, наскільки революційним це стало. В ті часи суттєвим занепокоєнням був вибух кількості населення, проте правові та фінансові наслідки також були потужними. Багатство більше не могло передаватися нащадкам. Страхування життя перетворилося на страхування резервних копій. Довготривалі інвестиції стали більш спокусливими. Дошлюбні угоди та шлюбні контракти стали необхідністю. Копії-двійники поставили під питання власність, ідентичність і винність. І завдяки оцифруванню розумів один-єдиний робітник міг бути продубльований у цілий робочий загін. Помістіть ці розуми-клони в симулпростір з пришвидшенням часу, і ви експоненційно збільшите свої виробничі можливості. Гіперкорпорації, звісно, скористалися з цього негайно, прискоривши виробництво.

Що до третьої зміни парадигми, то її перетворчими ефектами нерідко нехтують: це нове життя. Публічні виступи на користь піднесення тварин до інтелектуального рівня засновані на етичних імперативах покращення якості життя. Але також люди зробили це тому, що могли, щоб довести своє панування над природним світом. В диверсифікації нашого колективного менталітету та споживацької бази від строго людських норм точно є якась цінність, поки процес має достатній контроль, щоб не стати загрозою. А ще, звісно, з піднесених виходять чудові кріпаки, адже вони повинні виплатити борг за нашу опіку. Але справжнім потрясінням для наших основ стала розробка справжнього штучного загального інтелекту (ШЗІ): мислячі машини, так само розумні та свідомі, як люди. Цей стрибок перевів автоматизацію на наступний рівень, але також був кроком до штучного суперінтелекту … що приводить нас до ТІТАНів.

Крах

Протягом десятиліть тривала таємна гонка озброєнь, переслідуючи священний грааль усіх досліджень: штучний суперінтелект (ШСІ). Подібно до ядерної бомби колись, ШСІ надав би величезну силу тим, хто досягнув би його першим. Кожна держава та кожна гіперкорпорація прагнули його. ШСІ помістив би тих, хто контролював його, на десятиліття попереду будь-якої конкуренції. З урахуванням останніх досягнень з нейромоделювання та ШЗІ, чимало проєктів були на межі прориву, але наскільки ми знаємо, ТІТАНи дійшли до цілі першими.

ТІТАНи

Тотальний інформаційний тактичний автомат нагляду був військовим проєктом США, що включав тісну співпрацю між багатьма передовими нейронними мережами. Це був найбільший і найсильніший машинний інтелект свого роду, рівним якому був лише один: система 100 квітів, керована Директоратом машинного інтелекту Китаю (МашІнт). Система ТІТАН взяла на себе чимало ролей: спостереження, аналіз загроз, прогнозування, мережеву війну та багато іншого.

Попри те, що ТІТАНи були спеціалізованими системами, а не ШЗІ, і в теорії були скуті, вони здобули можливість самопокращуватись – і користувалися нею з експоненційними темпами. Можливо, вони розвинули такі можливості самі. Можливо, їм допомогли. Мабуть, ми ніколи не дізнаємось. Що важливо – те, що гіперкорпорації не змогли досягти цієї мети першими. Замість контрольованого та корисного суперінтелекту вийшли машинні боги, керовані своїми власними прихованими інтересами.

Тління

Ми знаємо, що ТІТАНи розвивалися таємно, що вони протягом місяців не проявляли свої істинні можливості. Також знаємо, що вони почали Крах поступово, поглиблюючи наявні конфлікти, розбудовуючи власні спроможності. По всій планеті були збудовані чи взяті під контроль автоматизовані фабрики. В незліченну кількість оборонних систем були запущені віруси. Людей перетворювали на сплячих агентів і маріонеток. ТІТАНи провели чимало провокацій, змушуючи недружні одне до одного нації та корпорації атакувати одне одного. Почалися прикордонні війни, зросла кількість вбивств публічних діячів, а фінансові ринки зазнали краху. Світовий хаос створив ідеальне прикриття для ТІТАНів, що таємно накопичували міць.

Гаряча війна

Врешті решт, була досягнена поворотна точка, і ТІТАНи відверто атакували транслюдство. Цілі міста впали перед їхніми воєнними машинами лишень за кілька днів. Держави, війська та корпорації були одномоментно обезголовлені. ЗМІ були заглушені, а лінії зв’язку – перерізані. Невидимі нанорої несли масове спустошення, навіть змінюючи погодні умови. З’явилися історії про людей, що мутували в жахливих чудовиськ – це була перша звістка про те, що ТІТАНи випустили на людей штам екссургентного віруса. Злами-василіски, поширювані через ЗМІ доповненої реальності, паралізували цілі популяції. Легіони машин ТІТАНів збирали голови та кортикальні стеки мільйонів. Захоплене живим населення було примушене прямувати до центрів відвантаження. Ніхто не знає, навіщо настільки багатьох відвантажили примусово, або що ТІТАНи зробили з его цих людей.

Ця війна руйнівної на доти небаченому рівні. Міста були знищені ядерними бомбами або знищені орбітальними бомбардуваннями. Цілі країни були знищені. Величезні багатства були розтринькані та втрачені, незамінні історичні скарби – знищені, неоціненні дані – пошкоджені. Частина наших найрозумніших розумів була в нас вкрадена. Неможливо розрахувати збитки, завдані нашим майбутнім можливостям.

Розширення боротьби

Поширення війни поза Землю було неминучим. Поселення на Марсі, Луні та орбіті страждали від спалахів екссургентів і ворожого машинного життя. ТІТАНи навіть почали перетворення місяця Сатурна Япета на масивну обчислювальну структуру. Транслюдство ніде не було в безпеці.

ТІТАНи воювали на всіх фронтах водночас, маючи безпрецедентний рівень координації та точності. Якби всі транслюди об’єдналися проти спільної загрози, можливо, ми мали б шанс, але ми далі тримали одне одного за горло. Майже кожна фракція зосередилася на власному виживанні, а не на знищенні ТІТАНів. Навіть коли війна вже точно була програна та почалася евакуація, були ті, хто скористався ситуацією для власної користі, наприклад, ті, хто використовував дорогоцінні подорожі на космічному ліфті для вивезення сімейних реліктів і культурних пам’яток, а не біженців. Про суперечність моральності та практичності поговоримо згодом.

В одному з відомих прикладів міжусобиць американський, чилійський, китайський і російський космічні флоти біля Юпітера повернулися одне проти одного. В космосі війна нещадна, але милосердна, адже швидка. Лише американський і чилійський флоти вижили в тій Сімнадцятихвилинній війні. Вони незабаром анексували або підкорили всі Юпітерівські поселення, за винятком Європи.

Вихід

Враховуючи те, що так багато урядових органів Землі втратили повноваження, зрозуміло, що процес евакуації був безладом. Гіперкорпорації запропонували супроводжувати мільйони в космос. Герої, що стримували натиск, здобули дорогоцінний час для втечі. Кожна ракета, корабель і робот, що міг дістатися до орбіти, був використаний, кожен егопередавач працював, поки не був захоплений машинами ТІТАНів. Щонайменше в одному випадку висотні погодні повітряні кулі були використані для підняття кортикальних стеків на висоту, де орбітальні дрони могли їх забрати. Мільйони вижили лише у вигляді оцифрованих розумів. Мільярди – були покинуті.

Після Краху

Майже через два роки війни та хаосу атаки ТІТАНів раптово зупинилися. Кінець Краху відзначається як Момент Бронського. Це сталося тоді, коли Етукам Бронський, головний сенсорник Брюгге, оголосив про втрату зв’язку з дрононосієм ТІТАНів, що занурився в атмосферу Сатурна. Цей дрононосій так ніколи й не піднявся. Це була остання відома зустріч з будь-якими силами, що керувалися ТІТАНами.

Попри це, Земля була недоступна. Флотилія супутників-убивць слідкувала за тим, щоб жоден корабель не перетнув кордон. Ми відірвали себе від спотворених решток нашої домівки.

Хоч ми це тоді не розуміли, але загроза миттєвого знищення минула. Земля стала непридатною для життя пустелею. Вся Сонячна система вкрита подібними руїнами, забрудненими зонами, вкритими бездіяльними воєнними машинами та екссургентами. Від урядів і керівництва Землі залишилися лише рештки.

Повторне об’єднання

Звісно, кожне лихо також є нагодою. Гіперкорпорації були унікально підготовлені до дій після Краху. Більшість з них мали обмежені фізичні активи, які можна було втратити, і вони переважно знаходилися за межами Землі. З деякими винятками, їхня діяльність залишилася непорушною. Був потрібний провід. Для підтримки цивілізації була необхідна нова стабільна політична система. Єдиним життєздатним дієвим суб’єктом був Лунно-Лагранжевий союз, але він був переповнений і невпорядкований, його поселення були залиті біженцями, які боялися, що ТІТАНи продовжать свої атаки.

Цю порожнечу вирішили зайняти провідні гіперкорпорації, встановивши новий лад – Планетарний консорціум. Від самого початку їхня програма була візіонерською та спрямованою в майбутнє. Вони визнали, що Земля – це втрачена справа, відкрита рана, яка ніколи не загоїться, а лише приноситиме біль. Тож Марс був оголошений нашою новою батьківщиною, новою базою, з якої ми перетворимо космос. Рештки марсіанської колоніальної інфраструктури були об’єднані в Тарсиську лігу, натхненну новими цілями, коли зусилля з терраформування знову були подвоєні. Поселення Сонячної системи були об’єднані взаємовигідною ринковою системою. Система гіперкапіталізму була стабілізована, економіка оживлена, а майбутній розвиток – забезпечений.

Не лише ми забезпечували собі місце в новій схемі речей. Військова Хунта, що захопила контроль над Юпітерським простором, переформатувала себе як Юпітерська республіка. Під керівництвом коаліції біоконсервативних та анти-ШІ політичних лідерів з Землі та офіцерів Юпітерського флоту Республіка позиціонує себе як противника прогресу транслюдей. Вони сміховинно оголосили своє державне утворення останнім бастіоном “істинної людяності” у всесвіті. Вони контролюють увесь Юпітерський простір, стягуючи рогатковий податок з транзитних кораблів, що використовують їхню гравітаційну яму. Лише Європа залишається вільною від їхнього контролю.

Титанійці, переслідуючи власні техносоціалістичні ідеали, зберігають свою незалежність, як і ЛЛС. Проте титанійцям не вистачає амбітності, і вони приречені залишатися ізольованими у зовнішній системі. Луняни та орбітали досі одержимі Землею та її вмираючими культурами, а тому витрачають забагато часу, дивлячись назад, щоб чітко відрізнитися.

Криза інфобіженців

Ще коли нові держави лише формувалися, з’явилася значна проблема. Мільйони біженців тіснилися в кожному поселенні внутрішньої системи. На кожного тілесного біженця були дюжини інфобіженців, які були егопередані з Землі і застрягли як інфоморфи на серверах. Мільйони інфобіженців були поміщені в холодне зберігання, не маючи змоги жити навіть віртуальним життям.

Не всі біженці змогли знайти собі дім. Невідома їх кількість застрягла в космосі на кораблях, не створених для тривалого проживання. Поселення відмовлялись їх впускати, і ці ізгої збиралися докупи в великі кочові рої. Прийнявши нелітературну назву “погань”, ці бурлаки залишаються скалкою в шкірі системної безпеки, оскільки фактично функціонують як рухомі злочинні ринки.

Щоб будувати нові поселення, інфраструктуру та морфів для розміщення вцілілих на Землі, гіперкорпорації мобілізували чимало з інфобіженців як кріпаків. Інвестори почали торгувати кріпацькими контрактами, як і будь-яким іншим товаром. Обмін був формалізований у 2 році ПК як IndEx. Кожного дня зі зберігання відновлюють і виводять на ринок все більше его, і гіперкорпорацію купують та продають їхні контракти. Попри те, що дехто вперто називає це системою рабства, насправді це практична система, яка забезпечує кожному можливість фізичного перестановлення.

Загроза автономістів

Поки Консорціум зосереджений на безпеці та стабільності внутрішньої системи, зовнішня система також мала час на організацію. Титанська співдружність і різні анархістські поселення відкрили свої двері для інфобіженців, збільшуючи свої чисельність і вплив. Споглядаючи консолідацію сил навколо Сонця, низька таких поселень уклала пакт взаємодопомоги, що отримав назву Автономістського союзу. Їхня неявна програма – обмежити сили внутрішньої системи Головним поясом, розглядаючи нас як другу після ТІТАНів головну загрозу. Агітатори та саботажники проникли в наше суспільство, щоб підірвати його, запустивши рух барсумістів на Марсі, а також меркуріальський рух сепаратистів-піднесених. Вони таємно вивозили кріпаків, щоб збільшити власну чисельність, красти нашу інтелектуальну власність і захоплювати астероїди по всій Сонячній системі.

Для Планетарного консорціуму було важливо відповісти на цю агресію якомога раніше і з рішучою силою. Таким чином, ми послали флот для запуску карального походу проти Локуса, важливого поселення автономістів серед астероїдів-троянців Юпітера. Проте ми недооцінили їхню військову готовність та кількість викрадених у нас креслень збройних систем. Похід було відбито. Був розпочатий другий похід, але на допомогу автономістам прийшла Титанська співдружність (її невеликий флот пережив Крах майже без втрат). Цього разу юпітерці також почали гриміти зброєю, даючи зрозуміти, що їх бентежить те, що їм здалося експансіонізмом Консорціуму. Після такої невдачі з нашого боку, між двома половинами Сонячної системи триває холодна війна.

Втрачене покоління

Однією з амбітних ініціатив, розпочатих гіперкорпораціями Консорціуму, був Проєкт Футура, що мав допомогти відновити кількість населення після Краху. Цей проєкт, керований гіперкорпорацією “Cognite”, мав на мені симуляцію цілого дитинства в пришвидшеній віртуальній реальності, щоб наступне покоління продуктивних громадян було готове до праці через 3 роки, а не 18. Штучними утробами суто для цього проєкту були народжені тисячі дітей, яких потім убрали в біоморфів швидкого зростання. Ніхто не знає точно, що пішло не за планом, але процес зламався. Мало хто з тих дітей навчився емпатії чи контролювати свої імпульси настільки, щоб бути членами суспільства. Багато з них стали нестабільними та жорстокими. Вони атакували одне одного в ВР, лише для того, щоб бути скинутими вихователями-ШІ, таким чином навчившись того, що їхні дії не мають наслідків. Коли один зі звільнених працівників розповів про невдачі проєкту, його було поспішно закрито, але не раніше ніж невідома кількість тестових суб’єктів втекла.

Брами Пандори

Перша брама була відкрита незабаром після Краху на місяці Сатурна, Пандорі, титанськими дослідниками. Менш ніж за рік вони змогли її активувати та подорожувати за межі нашої Сонячної системи. Ще чотири брами були знайдені в короткий термін: на астероїді біля Меркурія, на Марсі, Обероні та Еріді. Брами дозволяють подорожувати швидше за світло за допомогою червоточини до відповідної брами ще десь у галактиці. Десятки планет, деякі з них придатні для життя та навіть з чужорідним життям, вже були відкриті.

Значення цих брам не можна недооцінити. Вони – наші двері до зірок. Завдяки ним ми можемо засновувати колонії, експлуатувати ресурси та аналізувати реліквії загиблих чужорідних цивілізацій. Перша брама була поміщена під опіку корпорації “Gatekeeper”, спільного проєкта титанців і різних гіперкорпорацій. Марсіанська брама залишається під контролем Консорціуму, а дослідження та колонізація ведеться нашою дочірньою компанією “Pathfinder”. Ще дві знаходяться в руках приватних гіперкорпорацій, “TerraGenesis” (Вулканоїдна брама) та “Go-nin” (Брама розбрату). Остання була законно відібрана в анархістів, хоча залишається спірною та зазнала низки атак екслюдів. Брама розлому залишається в руках анархістів, загрожуючи довгостроковим інтересам Консорціуму.

Звісно, використання цих брам є спірною темою. Ніхто до кінця не розуміє, як вони працюють і нібито порушують закони фізики. Ніхто також не знає, хто їх побудував. Багато хто вважає, що ТІТАНи скористалися брамами, щоб піти з Сонячної системи, і ми знайшли ознаки ТІТАНів на кількох екзопланетах. Проте вони збудувати брами чи знайшли їх? Присутність брам також становить загрозу: що, якби чужорідна цивілізація напала б крізь них? Що, якби ТІТАНи повернулися? Проте досі єдині чужорідні цивілізації, які ми відкрили за брамами, давно вимерли.

Попри ці небезпеки, брами становлять можливість, яку не можна втратити. Транслюдство тепер має змогу досягти зірок. У нас є засоби стати галактичною цивілізацією, і Консорціум рішуче взявся за це завдання.

Комісіонери

Контакт з першим (і поки що єдиним) живим і розумним чужорідним видом стався в 3 році ПК. Несподівано те, що ми зустріли цей амебоподібний вид, відомий як Комісіонери, в межах власної Сонячної системи. Порятувавши поселення краєвиків від відмови системи життєзабезпечення, кораблі Комісіонерів з’явилися біля Марсу, Луни та Титану водночас. Дипломатія перемогла ксенофобію, і був встановлений мирний контакт. Відтоді кораблі Комісіонерів прибувають кілька разів на рік і беруть участь в обмеженій торгівлі з багатьма фракціями. Поки що вони не розкрили жодного зі своїх важливих секретів, наприклад, того, як вони подорожують. Вони стверджують, що їхні кораблі можуть подорожувати на швидкості, близькій до швидкості світла, але ми не знаємо, ані чи це правда, ані чи це можливо. Проте потенційно ми можемо отримати від Комісіонерів чимало, і якщо лінії торгівлі та комунікації будуть надалі відкритими, нам слід пам’ятати, що вони діють не в наших інтересах. Технології, з якими вони досі ділилися, мали обмежене застосування. Вони здаються самовпевненими, жадібними та надто обережними, навіть настільки, що повчають транслюдство не користуватися ШІ та брамами Пандори. Поки вони не стануть більш відкритими, більш готовими до обміну, їм не можна довіряти.

Вранішня зоря

Частина бачення Консорціуму щодо майбутнього транслюдства включає терраформування Венери на землеподібну планету. Попри те, що такий процес зайняв би сторіччя, Венера могла б підтримувати багатомільярдне населення. Проте частка венеріанців-активістів не захотіла втрачати свій унікальний аеростатний стиль життя, проживаючи в поселеннях, що ширяють високо над поверхнею. Вони підтримують інший план, що передбачає лише перетворення атмосфери на кисневу суміш, придатну для дихання, в решті залишивши Венеру без змін. Цей процес зайняв би лише 90 років, але результат зможе підтримувати щонайбільше 200 мільйонів. На жаль, у 6 році ПК вони успішно відділилися від Консорціуму, створивши Сузір’я вранішньої зорі. Якби Консорціум був менш агресивним у своїх планах терраформування або більше часу витратив на побудову консенсусу серед венеріанців, можливо, цього питання можна було б уникнути. Вже зараз Сузір’я стає скалкою в шкірі внутрішньої системи, приймаючи більш ліберальні соціальні та економічні політики, хоча те, коли вони повернуться до Консорціуму, – лише питання часу.

Шлях вперед

Це приводить нас до сьогодення. Після Краху минуло вже десятиліття, але майбутнє залишається непевним. Хоч ми відвернули всі значні війни та конфлікти, транслюдство залишається роздробленим. ТІТАНи можуть повернутися будь-якої миті. Чужорідні загрози, принесені з-за брам Пандори, можуть означати нашу загибель. Гаряча війна між капіталістичною внутрішньою системою та автономістською зовнішньою може знищити знайому нам цивілізацію. Ми оточені небезпеками з усіх боків, але ніколи раніше не мали таких можливостей. У цей час стрімких змін мудрість та досвід лідерів вашої родини дуже потрібні, щоб керувати нами на шляху до величі. Оскільки цей урок досліджує ці події більш детально, ваше завдання – навчитися з них, щоб ви могли допомогти вести транслюдство по правильному шляху. Це можуть бути останні сутінки нашого виду перед зникненням або початок нового світанку, нової золотої доби. Саме від вашого покоління, більше ніж будь-коли, залежатиме те, як продовжиться наша історія.