Розкол системи
Викладено: Френсіс Ву, фільтр Вогнемуру
Внутрішня та зовнішня
Ось ваша наступна порція читання для подолання браку: зібрані звіти про державні утворення та економічні системи сучасного транслюдства. Звіти відібрані за їхньою корисністю для введення нових агентів у сучасний політичний світ. Більшість авторів мають свої власні упередження.
Галактика велика, вельмишановні вартові, і вам можуть доручити відвідини будь-якого її кутка. Перед відправленням вас проінформують про місцеву ситуацію, в тому вигляді, як нам відомо. Вам доведеться зрозуміти, як це вписується в загальну картину. Для тих, хто ще не знайомий зі «всесвітом», це ваш скорочений курс.
До Краху більшість хоробрих дослідників, що поривали з тяжінням, не відходили далеко від дому. Майже всі вони жили на орбіті Землі чи на Луні, також були значні колонії на Марсі. Було кілька важливих місць далі: військові об’єкти навколо Юпітера, сміливі скандинави, що заявили про свої права на Титан, кілька амбітних станцій гіперкорпорацій, що ширяли в хмарах Венери, анархісти та аргонавти на різних астероїдах і місяцях. Але окрім гірничих колоній та дослідницьких станцій, мандри далеко мали небагато привабливості. Коли настав Крах, більшість біженців опинилися на Марсі та Луні, вплутаними в уже існуючі там структури влади (або їхні рештки), а решта розсіялися по всій Сонячній системі.
З появою нових політичних утворень, була проведена лінія між двома половинами Сонячної системи. Внутрішня система включала Соль, Меркурій, Венеру, Землю з Луною та Марс, а також усі менші тіла в межах їхніх орбіт – по суті, все до краю Головного поясу астероїдів. Це вотчина гіперкорпорацій та їхніх ринкових економік. Зовнішня система включає все решту, від Головного поясу до Хмари Оорта, простір автономістів і політичних та економічних експериментів.
Звісно, по обидва боки лінії існують сотні винятків: можна зустріти гіперкорпорації на зовнішньому краю та аванпости автономістів у внутрішній системі, але здебільшого вони маленькі та ізольовані. Юпітер, хоч і перебуває картографічно в зоіншній системі, культурно є самостійним анклавом, ворожим щодо решти Сонячної системи. Слід розуміти, що коли говорять про зовнішню систему як про групування, більшість виключає з нього Юпітерську республіку. Маючи таке приблизне розуміння розділення, можна зануритися трохи глибше.
Внутрішня система
Небесні тіла та поселення, що знаходяться близько до екліптики та менше 1,8 а.о. від Сонця, вважаються внутрішньою системою. Це щільно заселена область; близько 2/3 транслюдства живе тут. Поселення відносно близькі одне до одного, фізичні подорожі займають не більше кількох тижнів, а затримка світла в комунікаціях та егопередачах вимірюється в хвилинах.
В цьому регіоні панує Планетарний консорціум (ПК), договір між гіперкорпораціями, що перетворився на уряд. Їхня мета – модерування міжкорпоративних відносин та збільшення ринкових часток (тобто населення та їхнього потенціалу збагачення). Безпечне населення – це населення, що купує, тож ПК підтримує більшість культурних та соціальних структур, до яких звикли староземці. Права транслюдів є другорядними, особливо якщо вони дорогі чи заважають інтересам ПК. Їхні поселення мають багато незалежності, коли мова йде про місцеві закони та уряд, якщо вони дотримуються статутів Консорціуму. Більшість надають перевагу демократії, проводячи голосування щодо дрібних місцевих питань та надаючи місцевих представників для взаємодії між громадянами та корпоративними менеджерами.
Також у внутрішній системі мають вплив ще два політичні утворення, менші за ПК. Лунно-Лагранжева спілка (ЛЛС) управляє більшістю поселень на Луні та в системі Земля-Луна під консервативним (але транслюдяним) правлінням. Вони дотримуються найбільше подібності та відданості до староземних ідентичностей та досі переповнені біженцями Краху. Сузір’я Вранішньої зорі (СВЗ) – це вільна конфедерація поселень і аеростатів на та навколо Венери, що тільки недавно (у 6 р. після Краху) оголосила незалежність від Консорціуму через питання, пов’язані з терраформуванням та суверенітетом Венери. Поселення Вранішньої зорі мають трохи більш технопрогресивні політики, ніж Консорціум, і є дружнішими місцями для меркуріалів, інформаційних істот та інфобіженців, але в іншому культурно подібні до нього.
Більшість транслюдського населення живе у внутрішній системі, і в ній є тисячі менших поселень. Зберігати незалежність складно, і більшість з них закладені до більших федерацій, оскільки ПК, ЛЛС та СВЗ змагаються за частки ідеологічного ринку.
Зовнішня система
Я можу закластися, що більшість з вас зиркає зоровими органами на останній розділ і готується почути, який чудовий саме ваш регіон системи. Вогнемур закликає більше членів з зовнішньої системи, де люди звикли брати справи в свої руки, але не уявляйте, що життя в зовнішній системі легше.
Більшість зовнішньої системи складається з малих поселень, у кожному з яких п’ять тисяч жителів або менше. Багато з них віддалені більше ніж на мільйон кілометрів від найближчого сусіда. Це створює дуже різне політичне середовище. Навіть Титан, який має поважну кількість населення та кілька великих міст і орбітальних поселень, зберігає природу своїх граничних коренів.
Не маючи центральної влади, що каже їм, що робити, люди організувалися різними способами, більшість майже без або взагалі без уряду. Рішення приймаються шляхом тенетної прямої демократії чи консенсусу спільноти. Змога виробляти більшість речей на місці за допомогою нанофабрикації послабила торгівлю; більшість поселень діє як економіки дарунків. Репутація відіграє велику роль у цих культурах, і місце індивіда в спільноті визначає його змогу отримувати додаткові добродії. Це не означає, що всі поселення такі; кожне організоване за своїми власними правилами. У зовнішній системі також є авторитарні режими, табори примітивістів і навіть культури, побудовані на основі родинних і шлюбних зв’язків, але всі вони ставлять на перше місце добробут спільноти. Серед чорноти космосу, якщо поселення загине, то всі загинуть разом з ним.
Не маючи обмежень щодо нанофабрикації та доступу до проєктів з відкритим кодом, навіть скромне джерело сировини, поділене порівну між громадянами, може забезпечити вищий рівень життя, ніж у середнього підрядника Консорціуму. Звичайно, поселення, що нічого не мають, не мають чого ділити. Такі місця поширені по всій системі, особливо серед колоністів-краєвиків, що старіють в ізоляції на околицях системи.
У зовнішній системі є чотири головні політичні фракції. Місяць Сатурна Титан є домівкою Титанської співдружності, техносоціалістичної прямої демократії. Локус у Юпітерських троянцях – одне з найстаріших і найкраще організованих колективістських анархістських поселень. Кочові рої поганських кораблів вміщають найбільш дикі та індивідуалістичні вираження, яких може набувати транслюдство. Екстропія, поселення в Головному поясі астероїдів, є домівкою ринкових анархістів різних напрямків і діє якоюсь мірою як ворота між внутрішньою та зовнішньою системами.
Докорінно різні фракції та поселення просто не встояли б окремо ані проти деспотії інтересів Консорціуму, ані проти могутнього юпітерського війська. Більшість із них відкинули свої політичні розбіжності та створили вільний союз – Автономістську спілку. Ця спілка слугує оборонним пактом, форумом для координації групових ініціатив та мережею з відкритим кодом для швидких інновацій і поширення. Спілка, змодельована на основі її найсильніших держав-членів, вона не застосовує до своїх членів податки та примус, і має небагато власних ресурсів. Двадцять років тому такий складний клубок рукостискань, підвищень репутації та гучних суперечок швидко би розпався. Спілка, створена через необхідність, маючи нові інструменти та філософії управління, вижила та допомогла своїм членам процвітати.
Юпітерська республіка
Вогнемур закликає до своїх лав юпітерців, і вони дивовижно безстрашні, враховуючи їхню смертність. Юпітерська республіка, котру часто називають Хунтою на позначення панівної Ради безпеки, є нащадком потужного військового комплексу, збудованого великими північно- та південноамериканськими державами до Краху. Поки решта транслюдства була в хаосі, ці флоти захопили контроль над усією юпітерською системою та встановили тимчасовий уряд, що згодом став постійним. Республіка має сенат та номінальну конституційну структуру, з громадянством та правом голосу, пов’язаними з військовою службою, але Хунта залишається верховною владою. Там зберігають традиційну ринкову економіку.
Що виділяє Республіку, то це її відкидання майже всіх передових технологій, стверджуючи, що саме вони були головною причиною Краху. Це не ввічлива відмова, як коли ви відмовляєте своєму другові, що пропонує вам зробити татуювання на обличчі. Вони визначили термін “біоконсерватизму”, відкидаючи або обмежуючи застосування ШІ, піднесених, нанотехнологій, резервного копіювання та перевбирання. Передові технології будь-де загрожують людству всюди (для юпітерців не існує “транслюдства”). Враховуючи те, наскільки часто нам доводиться проникати до чорних лабораторій, щоб ізолювати нову нанозброю, яку хтось зліпив, їхні страхи не зовсім безпідставні. Але їхній улюблений спосіб переговорів – це кийок, за яким слідують примирливі угоди із додатковим застосуванням кийка. Таким чином, юпітерське суспільство вважається жорстким, а їхні стосунки з іншими політичними утвореннями – відлученість і недружність.
Стан всієї системи
Нинішня ситуація найкраще описується терміном “холодна війна”. Внутрішньосистемні капіталісти вважають автономістів вадою, а їхні засоби масової інформації працюють понаднормово, щоб подати зовнішню систему як зіпсовану, беззаконну границю, де всі жеруть одне одного. Зовнішня система вважає гіперкорпоративні режими пригнічувальними та застарілими – і переймається через можливість вторгнення. Тим часом юпітерці ненавидять усіх, і мають найбільший флот у системі. Кожне поселення вважає, що бореться за власне виживання. Зауважимо, що майже не було відкритої агресії, відколи скінчилась Битва за Локус невдовзі після Краху. Улюбленими засобами ведення війни є чорні операції, меметичні атаки та економічні фокуси для дестабілізації.
Водночас, більшість транслюдства не може не спілкуватися зі своїми сусідами. Гіперкорпорації продають морфи та моду на Титан, юпітерські місіонери створюють церкви в Елізії, автономістські вчені відвідують з’їзди на Іо, а десятки тисяч малих поселень продовжують обертання.