Нанофабрикація
Джерело: Все й завжди: новий посібник майстра, Сільвія Луго
Попри те, що нанофабрикація була поширена до Краху, її всюдисущість у сьогоденні може здивувати. Сьогодні майже кожен предмет, з яким ви взаємодієте, був зроблений нанофабрикатором. Можливо, навіть сам ваш убір є продуктом одного з цих дивовижних пристроїв.
Нанофабрикатори
По суті нанофабрикатор є тривимірним принтером, що працює на молекулярному рівні. Він бере запас сировини та використовує нанороботів для збирання об’єкта згідно зі специфікаціями вихідного креслення. Практично будь-який предмет або пристрій може бути сконструйований таким чином, від простого молотка до космічного судна - хоча більші об’єкти виготовляються частинами окремими підсистемами, а не однією машиною.
Фабрикатори мають різні форми. Ймовірно, ваш приватний простір або загальне приміщення обладнані невеликим кухонним автокухарем, спеціалізованим вологим фабрикатором, що виробляє лише їжу та рідини. У дешевому варіанті ці моделі просто виробляють узагальнену поживну пасту, яку можна прикрасити різними смаками та текстурами. Кращі автокухарі виробляють делікатеси та складні напої, молекула за молекулою, а також подібні органічні речовини, серед яких шкіра, алкоголь і частина наркотиків. Ресторани внутрішньої системи процвітають завдяки своїм автокухарям високої якості та пропрієтарним рецептам.
Фабрикатори загального призначення можуть виготовляти майже все, що поміщається всередині їх об’єму, за умови, що у вас є креслення та необхідна сировина. Вони різняться за розміром від портативних, кишенькових пристроїв до настільних моделей та промислових установок вагою кілька тонн. Їх називають багатьма назвами: виробник, повторювач, кузня, збирач, ріг достатку тощо. Їх можна зустріти в кабінетах, майстернях і школах; деякі поселення підтримують вуличні фабрикатори для загального користування.
Спеціалізовані фабрикатори – схожі, але виробляють предмети лише однієї категорії. Конкретна кузня може виробляти споріднений набір персонально підібраних ліків, пропрієтарно пов’язаний набір побутової електроніки, певну лінійку пістолетів і супутніх пристроїв або деталі певного механізму.
Вулик – це особливий різновид спеціалізованого фабрикатора, що виробляється для виробництва та підтримки одного різновиду нанорою, наприклад, ремонтників або інженерів. Вулики – портативні та використовуються для програмування рою, а також поповнення нанороботів, які втрачаються внаслідок щоденного зносу. Вулики ремонтників часто вбудовуються в пристрої та споруди для постійного саморемонту.
Креслення
Незалежно від різновиду нанофабрикатора, необхідно мати креслення – тривимірний програмний план проєкту. Принтери поставляються з асортиментом простих креслень, що відповідають призначенню пристрою. Більшість державних утворень, поселень і гіперкорпорацій також надають базові креслення безкоштовно для використання всіма, випущені в громадське надбання. Це означає, що майже кожен має доступ до звичайних інструментів, дизайнів одягу та їжі.
Ці безкоштовні креслення у внутрішній системі вважаються ознаками нижчого соціального статусу. Старі та перехідні економіки там покладаються на те, що люди купують пропрієтарні креслення онлайн для всього, що їм потрібно. Бутіки гіперкорпорацій конкурують, щоб запропонувати найновіші дизайни та оновлення, продаючи їх через канали підписки та екосистеми, розроблені для блокування користувачів у вірності бренду. Ці цифрові плани супроводжуються суворим захистом авторських прав, що обмежує число друків, щоб запобігти спільному використанню та піратству, а також будь-яким модифікаціям дизайнів за межами дозволених параметрів.
Проте є чимало проєктів з відкритим кодом, в яких щедрі програмісти надають свої креслення безкоштовно. Існує чимало спільнот, присвячених підлаштуванню та покращенню креслень у різних галузях, багато з яких пов’язані з розвагами або модою. Автономістські коопреативи та титанійські мікрокорпорації також програмують і поширюють безкоштовні дизайни, іноді на основі зламаних пропрієтарних планів. Проте влада внутрішньої системи робить все можливе, щоб обмежити доступ до цих безкоштовних креслень, а контроль над фабрикаторами може запобігти їх використанню.
Природно, що креслення для виготовлення небезпечних або незаконних товарів недоступні для продажу широкій публіці, крім чорного ринку. Зброя, наркотики, смертельні хімічні сполуки або біологічно небезпечні матеріали не розповсюджуються вільно. Програмні блокування на самих фабрикаторах заважають їм виробляти предмети або матеріали зі списку заборонених. Індивіди, які приносять свої власні нанофабрикатори в нове поселення, ймовірно, виявлять, що їх перевірили та привели до узгодження з місцевими регуляціями щодо заборонених вимог до друку. Проте ці практики суттєво відрізняються в багатьох поселеннях зовнішньої системи. Попри те, що там фабрикатори доступні для вільного необмеженого використання, за ними слідкують місцеві добровольці, аби пересвідчитися, що ніхто не виробляє предмети, що можуть загрожувати суспільству.
Сировина
Фабрикатори не мають сенсу без сировини. Більшість поселень забезпечують базову сировину через комунальні мережі. У внутрішній системі використання сировини, ймовірно, обмежене згідно з вашим платіжним планом. Для районів поза комунальною інфраструктурою сировина також доступна у вигляді брикетів окремих елементів або зручно зв’язаних комплектів, коли елементи небезпечно реактивні у своїх найпростіших станах. Майже всі поселення переробляють або збирають переважну більшість сміття для використання як сировини. Коли ви кидаєте своє сміття в шахту, воно не просто йде на смітник, а подається нанороям розбирачів, щоб використовуватися як сировина для комунальних мереж поселення. Фабрикатори часто включають порти розбирання в своє шасі, такі як установка для утилізації органічних відходів на вашому автокухарі.
Крім доступності креслень, сировина є головним обмежувальним чинником для нанофабрикації. Хоча технологія і дивовижна, вона не просто створює товари з нічого. Хоча економіки різних поселень або регіонів сонячної системи суттєво відрізняються, вони все одно засновані на відносній недостатності матеріальних благ. Вуглець, залізо та подібні речовини є відносно поширеними, але в сучасному обладнанні використовуються чимало найекзотичніших елементів періодичної таблиці. Небезпечні важкі метали або гази регулярно використовуються в промисловості та в слідових кількостях для виробництва споживчих сплавів або пластмас. Поселення зазвичай обмежують доступ до небезпечних та рідкісних сировинних матеріалів, вимагаючи отримання явного дозволу та високої кредитної вартості на них.
Друк
Останній обмежувальний чинник нанофабрикації – це час. Зрозуміло, що чим більший і складніший предмет, тим довше його виготовлення. Більшість операцій друку займають кілька годин, але складні проєкти можуть зайняти до дня або навіть більше.
На щастя, реплікатори в основному працюють самі. Кожен фабрикатор обладнаний спеціальним ШОІ, який працює над оптимізацією креслень та усуненням недоліків у зборці по мірі їх виникнення. Цей ШОІ іноді навіть здатний програмувати нові дизайни або модифікації для вас.
Важкий шлях
Якщо ви не маєте потрібного креслення, то теоретично можете зробити його самі. Проте тривимірне проєктування займає дні навіть для простих об’єктів, і тижні чи місяці – для чогось складного. Це також вимагає не лише глибоких знань кодування програмного забезпечення, але й глибокого розуміння того, що ви проєктуєте. Вам потрібен шар сталі, що витримає температуру повернення на планету? Доведеться бути не лише програмістом, а й металургом. На щастя, прискорений час у симуляції ВР може скоротити цей процес.
Перетворення суспільства
Попри обмеження нанофабрикаторів, їх вплив на транслюдство не можна переоцінити. Суспільство змінилося завдяки повсюдній доступності товарів. Голод майже став річчю з минулого; майже ніхто не переймається базовими потребами. Творці ексклюзивних креслень і креслень високого попиту заробляють величезні багатства та репутацію від продажу своїх дизайнів у внутрішній системі. Саме існування багатьох селищ зовнішньої системи та позасонячних колоній було б під загрозою, якби не їх здатність виробляти потрібні товари на місці, без довгих очікувань фізичної доставки.
Також ви точно помітили, що навколо менше сміття та непотребу. Майже повсюдне розбирання відходів призвело до чистіших поселень у всій Сонячній системі. Як правило, транслюди особисто володіють набагато меншою кількістю особистих речей, ніж робили це до Краху. Громадяни просто не накопичують товари, і майже вся марна упаковка, яку ви, можливо, пам’ятаєте зі свого попереднього життя на Землі, була усунена. Навіть особисті подорожі стали легшими, оскільки більше немає потреби брати з собою все необхідне. Практично будь-який предмет тепер є одноразовим та замінним, оскільки його можна розібрати на молекули та знову зібрати заново за потребою.
Кустарні товари
Не можна сказати, що нанофабрикація повністю замінила будь-яке інше виробництво. Насправді, товари ручної роботи стали символами статусу. Шеф-кухарі, які готують традиційні страви з природних інгредієнтів, мають великий попит. Митці, що працюють з важкодоступними невідновлюваними матеріалами, наприклад, мармуром, добутим з конкретних стародавніх будівель на Землі, можуть своєю працею заробити собі багатство та славу. Інші речі ручної роботи цінуються за особистий вклад при їхньому виготовленні.
Пошук Solarchive :: Невидимі маси
Один з аспектів, у яких нанотехнології змінили суспільство, найважче побачити; це нанорої. Хмари невидимих нанороботів тепер оточують нас щодня, займаючись непомітними завданнями. Ці завдання – від корисних, таких як прибирання, обслуговування та ремонт, до підступних, таких як шпигунство, саботаж та зловмисне розбирання. Носити нанодетектор – це поширена практика, коли ви хочете знати про присутність поруч невидимих крихіток. Інтенсивне використання роїв у певній області іноді призводить до накопичення подібного до пилу «пігментного» залишку, коли нанороботи масово вмирають.