Культура та клади
Джерело: Привласни це! Культура для неодноклітинних
Колись культура здебільшого визначалася географією та релігією. Як метод меметичної спільної ідентичності, вона служила для передачі традицій та посилення спільних цінностей. Також вона підтримувала гнобительську поведінку та ворожість щодо сторонніх, а також працювала як шлях комодифікації. Тепер, коли транслюдство розвинулося, природа культури незворотно змінилася.
Транснаціональне громадянство
Навіть до Краху нації-держави швидко втрачали вплив. Більші країни, голодні до доходів і в основному підкорені корпораціями, почали конкурувати за громадян. Зіткнувшись з жорстоким, непередбачуваним кліматом і перспективою вимивання мізків, країни по всьому світу пропонували кваліфікованим заявникам дистанційне громадянство. Виявилося, що деякі країни мають більше впливу як бренд, ніж як шматок нерухомості. Зручність віддаленої присутності та швидких подорожей перемогла географічні кордони. Щоб не відставати, деякі глобальні корпорації пішли по стопах держав, встановивши власні протоколи громадянства та культурні ідентичності для своїх захищених анклавів.
Насправді ж транснаціональні культури де-факто вже існували, для людей, що втратили домівки через колоніалізм, війни чи кліматичні зміни. До курдів, ромів, перших народів і палестинців приєдналися інші вигнанці, що стикалися з викликами діаспорного існування, опинившись між створенням власних анклавів та онлайн-спільнот і асиміляцією. Мальдіви та Соломонові острови стали першими затопленими країнами, що створили уряди у вигнанні.
Помітні онлайн-спільноти слідували цьому шляху, створюючи офіційні організації, що надавали деякі зі старих переваг громадянства тим, хто жив у занепадаючих національних державах: освітні ресурси, ініціативи соціального забезпечення, економічні стимули, охорону здоров’я, працевлаштування, а також захищені анклави. Ці нові культурні клади базувалися на спільних інтересах, атрибути яких мали коріння в художніх творах, історії та сучасних субкультурах. Племена, такі як Нові африканці, Квір-нація, Палії без кордонів, Домашня партія, Сучасні анахроністи, Запатисти та Уся, у ті часи набули вплив і віртуальних громадян. Багато з них використовували власні мережі репутацій чи криптовалюти.
Проте Крах зруйнував більшість цих ранніх транснаціональних громадянських організацій так само, як він зруйнував національні держави. Коли глобальна комунікаційна інфраструктура лягла, більшість філ зникли разом з нею. Лише декілька з найбільш щільно зв’язаних і згуртованих клад вижили, та й то в невеликих кількостях.
Після Краху громадянство стало, замість чогось, що частина транслюдей могла обирати як розкіш, необхідністю, за яку тепер усі відчайдушно змагалися. Поселення мали більше біженців та інфобіженців, ніж могли розмістити, тому вибірково приймали тих, хто з найбільшою ймовірністю був би продуктивним, або проводили лотереї та відправляли решту до віртуальних світів або холодного зберігання. Деякі поселення і досі підтримують схеми громадянства з різними рівнями, надаючи привілеї, такі як подорожі та доступ до певних територій або ресурсів, лише тим мешканцям, які вважаються найбільш гідними.
Станом на 10 рік п.к., ситуація трохи полегшилася. Громадянство знову стає рухомим поняттям, а володіння громадянством, віддаленим від місця проживання у космосі, – більш поширеним. Громадяни, наприклад, Титану – розкидані по всій системі, і багато поселень Сузір’я вранішньої зорі почали надавати віддалене громадянство як спосіб отримати навички, репутацію та вірність талановитих осіб. Сонячна система настільки велика, що географічне громадянство ймовірно буде існувати і надалі, але егопередача та далекосяжні мережі репутацій також означають, що трансгеографічні організації мають багато можливостей для набуття членів і впливу.
Регіональні скупчення
Віддаленість визначає транслюдську культуру більшою мірою, ніж будь-коли раніше. На Землі до Краху, кожна велика культура була легкодоступна завдяки миттєвому тенетному зв’язку та швидкому глобальному транспорту. Крах розкидав людство по системі, ізолювавши нас на віддалених планетах і поселеннях. Затримка швидкості світла уповільнює мережеві комунікації, а фізичне транспортування – болісно повільне, що послаблює неформальний зв’язок між друзями та родичами. Між культурними регіонами тепер через просторову віддаленість поглиблюються розбіжності. Більше не можливо легко слідкувати за щоденними змінами, що впливають на місцеві культури. Новини рідко мають великий вплив поза своїм регіоном, і навіть вірусні меми можуть мати проблеми з отриманням значної уваги поза тією групою, що їх породила. У кожному поселенні відбувається лінгвістичний дрейф. Мандаринська мова, якою говорять на Марсі, вже помітно відрізняється від мандаринської, що використовується в Титанській співдружності.
У всій Сонячній системі поселення, розташовані неподалік, групуються в скупчення, що діляться культурою, особливо коли вони настільки близькі, що затримка швидкості світла не впливає. Спільноти, що складають кластер, можуть балакати, ділитися ЗД у реальному часі та легше знаходити на інших поселеннях романтичних партнерів. Вони розвивають зв’язки та інститути завдяки спільним комунікаціям та імміграції.
Проте на планетах і великих місяцях кожен може спілкуватися одне з одним без затримки. Це обмежує, але не виключає вплив географії. Марс, Меркурій, Венера, і навіть місяці штибу Луни, Титану, Ганімеда, Каллісто та Європи – достатньо великі, щоб мати кілька культурних регіонів. Тим не менш, соціальний клас і вибір способу життя досі є більш культурно значущими. Звичайно, є накладання; навіть найбідніший робітник-синт може знайти спільну мову з місцевою гіперелітою, навіть якщо це лише скарги на погоду, спорт, вади місцевої інфраструктури чи неприязнь до інших поселень. У великих метрополіях Марсу, Луни та Титану навіть самовідбірні субкультурні групи знаходяться в частому контакті з іншими кладами.
Морфологічні клади
Частина спільнот визначена своєю морфологією, а не спільними культурними рисами. На розум особи сильно впливає її морф, навіть якщо вона не хоче цього визнавати. У випадку біоморфів, інший баланс гормонів може радикально змінювати думки та сприйняття. Морфи люті класифікуються як бойові морфи не просто так, і причина не лише в покращених рефлексах і м’язах. Переконаний пацифіст, убраний в лють, може легко почати бійку лише через те, що такий морф підсилює агресію та робить бійку більш інстинктивною. Люди, вбрані в однакові морфи, з більшою ймовірністю матимуть подібний темперамент, окрім того, що вони мислять подібно щодо власної мети, і тому їх природно тягне одне до одного.
Екстремальні середовища штибу вакууму, дна океану чи атмосфер високого тиску можуть населятися лише его, вбраними в правильні морфи. Чи то мова про поверхню Венери, чи про далеку екзопланету з екзотичною атмосферою, необхідність визначає те, що лише деякі морфи можуть вижити. Більшість таких морфів утворюють робочі поселення, що збирають природні ресурси у небезпечних середовищах. Синтморфи домінують у таких умовах, бо вони дешевші та не потребують систем життєзабезпечення.
Інші спільноти кладів конкретних морфів поширені через спільні адаптивні риси, потреби або функції. Гіберноїди керують кораблями далекого ходження, іржавці працюють на халтурах з терраформування Марсу, стрибуни чудово почуваються при мікрогравітації, сур’ї – ширяють по короні Сонця, а інфоморфи гуртуються в процесорних центрах.
Морфологічні клади нерідко розробляють унікальні практики та соціальні норми, що відповідають їхнім морфам. Синтморфи міняються деталями. Стрибуни п’ють і курять за допомогою своїх ніг. Гіберноїдні екіпажі далекого ходження протистоять подовженій ізоляції за допомогою обіймальних вечорниць. Неогомініди займаються взаємним грумінгом. Спільноти ментонів вкрай захоплені стратегічними іграми. Люті займаються товариською боротьбою. Неовосьминоги, що цікаво, більш схильні до самотності. Неонеандертальські філи схиляються до музики. Такі практики та звичаї часом збивають з пантелику тих, хто вбраний в інші морфи (або вперше вбраний в морф відповідного типу).
Кілька морфологічних племен походять радше від ідеології, ніж від спільної мети. Ультимати віддають перевагу переробленим морфам, що відповідають їхній концепції себе як вершини людського виду. Біоконсервативні спільноти складаються з оригінальних морфів, простаків і зростків, бо вони уникають необов’язкових генетичних модифікацій і перевбирання.
Нелюдські клади
У поселеннях, де панують люди, піднесені зазвичай сприймаються як громадяни нижчого класу, гірші, ніж навіть найниціші люди. Їх нерідко заганяють до кріпацтва, позбавляють контролю над власними репродуктивними можливостями, забороняють відвідувати певні території та займатися певною діяльністю, і не дають голосу у питаннях подальших досліджень піднесення. Те саме стосується ШЗІ, яких також сприймають як серйозну загрозу безпеці. У відповідь на це меркуріали створили власні безпечні анклави та поселення.
Проте радикальні меркуріали хочуть більшого, ніж просто рівність і свободу. Вони хочуть створити окремі культури піднесених та інфожиття, вільні від втручання людей. Хочуть накреслити власний, незалежний і самостійний курс, а не влитися до транслюдства. Більшість таких ініціатив перебувають у зовнішній системі, де вони мають більше підтримки та менше втручання.
Крім меркуріалів, існують інші нелюдські клади. Якщо конкретно, то це транслюдські ініціативи зі створення нелюдських культурних ідентичностей. Серед них екзоглоти, таємнича група десь поміж Юпітерських троянців, що використовує комахоподібні морфи-поди та власну таємну штучну мову, та Колонія на Луні, чиї мешканці вбираються в морфи комашиного розміру (проте не обов’язково комахоподібні), що діє як суспільство в мініатюрі. Відома щонайменше одна примітивістська екзопланетна колонія, що вбралася в тваринні поди та “здичавіла”.
Віртуальні племена
Враховуючи те, наскільки транслюдська культура залежить від тенетних технологій, недивно, що на основі онлайн-спільнот постали нові філи. Багато з них базуються на багатокористувацьких ігрових віртуальних світах, деякі з мільйонами учасників. Серед цих віртуальних племен панують інфобіженці, частина з яких ніколи не полишає улюбленого симуляційного простору. Кожний з цих світів має власні реальність, фізику та інші атрибути, хоча культури мешканців часто віддаляються від очікувань оригінальних дизайнерів симуляцій. Попри те, що чимало з цих світів є просто соціальними, як то Ольмек, Нео-Вікторія та Глам-Бам, найпопулярнішими є багатокористувацькі ігрові світи, серед яких наразі найпопулярнішими є науково-фантастичний Зоряний вогонь і фентезійний Клубок. Суперницьке ставлення ігрових племен одне до одного нерідко перетікає в ширші тенета та фізичний світ, наприклад, ворожі Червона армія та Тайвань-1 вдавалися до зламів одне одного в реальному світі.
Культурні експерименти
Культурні експерименти після Краху перебувають на підйомі. Колись у Сонячній системі завдяки ранній позаземній колонізації панували різні земні культури (особливо Китай, Індія, Америка та Європа), проте їхні невдачі створили порожнечу, яку тепер намагаються заповнити інші. Було перепробувано неймовірне розмаїття політичних, соціологічних та економічних устроїв, і чимало з цих експериментів досі тривають. Нині, в діапазоні між більш короткотривалими радикальними експериментами та оборудками шахраїв, нарцисів та шарлатанів, процвітає дивовижна кількість свідомо організованих спільнот.
На політичному спектрі можна зустріти поселення, що віддають перевагу різноманітним ідеологіям, як то маоїзму, спадковій монархії та відвертій диктатурі. Також можна знайти більш незвичайні системи, як то республіки, де посадовці вибираються випадковим чином та змінюються щорічно, технократії, що повністю керуються системами ШОІ, та панархії, де кожен мешканець поселення оформлює підписку на владну (чи безвладну) систему за своїм вибором.
Експерименти зі статтю, гендером і родинним устроєм – поширена тема. Громадяни Вінтеру, поселення на Юпітерських троянцях, намагаються усунути гендерні ролі взагалі, вбираючись у андрогінні біоморфи та розмножуючись за допомогою екзоутроб з гаметами двох або більше батьків. Крайове поселення Харт намагається відновити кількість населення, вимагаючи від усіх мешканців народжувати кілька дітей на рік та виховувати їх усіх як велику родину. Дослідники спостерігають за цими поселеннями, щоб вивчити довгострокові наслідки таких експериментів.
Інші досліди засновані на технологічних тенденціях, як то затяте двійникарство чи поселення, що складаються з двійників однієї особи. Неосинергісти на Венері використовують спеціальні імпланти, щоб утворити груповий розум, хоч це й призводить до сумнівних результатів. Поганські рої – особливо відчайдушні щодо розсування обмежень. Вони розкидані у багатьох флотах по всій Сонячній системі, і ніхто не може порахувати, скільки експериментів з біомодифікацій і мозкозламування на них поставлено. Мало який із роїв турбує себе ретельним веденням записів; їм потрібен лише наступний викид адреналіну.
Із покращенням технологій і поширенням транслюдства по галактиці кожен елемент культури піддається дебатам, еволюції та революції. Фронтир – нескінченний.
Культурне виживання
При такій наближеності винищення, і втраті такої кількості пам’яток на Землі, було чимало обговорень про збереження культури для майбутнього. Повертачі особливо зацікавлені в відродженні культурних традицій, історії та артефактів, втрачених під час Краху. Численні симуляційні середовища присвячені історично точному створенню культурних симуляцій минулого.
Має зміст розглянути те саме для сучасної культури. ТІТАНи можуть повернутися будь-якої миті, не кажучи вже про інші ексризики. Завдяки брамам пандори стала можливою швидка колонізація сотень екзопланет у всьому всесвіті. Деякі групи прямо працюють над архівуванням того, що можуть зберегти про транслюдство, у віддалених позасонячних місцях, збільшуючи ймовірність того, що хоча б зліпок наших культур виживе. Звісно, немає потреби залишати Сонячну систему, щоб таке робити. У віддалених місцях можна знайти приховані поселення аж до хмари Оорта, населені виживальниками та архіваріусами, що закопуються всередину астероїдів, аби приховати свої бази. Інші фракції побудували кораблі-ковчеги, щоб подорожувати до сусідніх зоряних систем, наприклад, Кришталевий вітер, титанійський зореліт, що вирушив до Зорі Барнарда, чия подорож триватиме 800 років. Транслюдство вирішило розкидатися якомога далі та якомога швидше, сподіваючись, що жодна загроза не зможе його знищити.